Йова

Розділ: 38

Озвавсь Господь із бурі до Іова і мовив:
2 «Хто то такий затемнює мої задуми | нерозважливими словами?
3 Підпережи, як мужеві годиться, твої крижі: | бо я питатиму тебе -спробуй мене навчати!
4 Де був єси, як я закладав землю? | Скажи, як маєш розум.
5 Хто визначив їй міру, - може знаєш, | або хто простягнув лінію над нею?
6 На чім підвалини її оперто, | або хто поклав її наріжний камінь
7 під радісні співи ранніх зір, | під оклики веселі всіх синів Божих?
8 Хто зачинив ворітьми море, коли воно, ринувши, виходило з материнського лона?
9 Коли я зробив для нього одіж-хмару | і пелену для нього - густу мряку?
10 Границю я йому призначив, | поклав засуви й ворота
11 й мовив: Ось покіль дійдеш, далі не перейдеш! | Ось тут розіб'ються твої надимані хвилі!
12 Чи на віку твоєму ти повелів колинебудь ранкові, | вказав зорі належне місце,
13 щоб вона ухопила за краї землю | і щоб безбожників струсила з неї?
14 Вона міняє вид свій, мов глина для печатки, | стає барвистою, немов одежа.
15 І в грішників відібрано їхнє світло, | і ломиться піднесена рука.
16 Чи ти зійшов колись до джерел моря? | Походжав дном безодні?
17 Чи відкрилися тобі ворота смерти? | Чи бачив єси брами смертельної тіні?
18 Чи обійняв оком світ широкий? | Скажи, коли усе те знаєш!
19 Де та дорога - до світла оселі, | і темрява, - де її місце,
20 щоб привести їх до їхнього житла, | направити їх до їхнього дому?
21 Ти знаєш, бо ж ти вже тоді народився, | і число днів твоїх велике.
22 Доходив ти колись до сховищ снігу? | Чи, може, бачив склади граду,
23 що я тримаю на час-пору смутку, | на день війни та битви?
24 Де та дорога, що нею світло ділиться | і шириться по землі східній вітер?
25 Хто зливі канали риє, | дорогу гуркотові грому,
26 щоб дощ послати на безлюдну землю, | пустиню, де нема нікого?
27 Щоб напоїти пустизну та пустелю, | щоб виростити в степу тирсу?
28 Чи має дощ батька? | Хто родить роси краплі?
29 З чийого лона лід виходить? | І іній з небес, - хто його породжує?
30 Мов камінь, тверднуть води, | обличчя безодні замерзає.
31 Чи міг би ти зв'язати вузли Квочки? | Чи Косаря мотуззя розв'язати?
32 Чи вивести у свій час ранню зорю, | Віз із його дітьми повести?
33 Чи знаєш ти небес закони? | Чи можеш їхній порядок на землі встановити?
34 Можеш зняти голос твій до хмари, | щоб рясний дощ спустивсь на тебе?
35 Чи можеш розсилати блискавиці, щоб вони пішли | й тобі сказали: Ось ми!
36 Хто вклав в ібіса мудрість? | Хто півневі дав розум?
37 Хто мудро може зчислити хмари | і бурдюки небесні вихиляти?
38 Як пил стає болотом | і як грудки злипаються до купи?
39 Невже то ти полюєш для левиці здобич | і голод левенят заспокоюєш,
40 коли, причаївшися, вони лежать у барлогах, | сидять, в гущавині засівши?
41 Хто воронові харч готує, | як його діти пищать до Бога, | блукаючи без поживи?»