0:00
0:00

Розділ: 141

Давида.
2 Нехай моя молитва стане перед тобою, мов кадило; здіймання рук моїх - немов вечірня жертва
3 Постав, о Господи, моїм устам сторожу; до дверей губ моїх - варту!
4 Не дай схилитися серцеві моєму до чогось злого, ані чинити лихі вчинки з людьми, що творять беззаконня, - їхніх ласощів не хочу їсти.
5 Хай праведник по-доброму б'є мене й виправляє; а олія грішного хай не намастить моєї голови; я все таки молитимусь, не зважаючи на їхні злі вчинки.
6 Якщо суддів їхніх скинуть в ущелини скелі, то почують, що слова мої любі.
7 Немов би хтось розбив і розрив землю, розкидано їхні кості біля пельки Шеолу.
8 До тебе бо, о Господи, мій Боже, мої очі; до тебе прибігаю, не губи душі моєї!
9 Збережи мене від петлі, що її наставили на мене, й від сильця тих, що творять беззаконня.
10 Хай грішники впадуть у власні сіті всі разом, а я пройду безпечно.