0:00
0:00

Розділ: 143

Давида.
2 І не входь у суд із твоїм слугою, бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.
3 Бо мою душу гонить ворог, життя моє у землю топче, він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.
4 Дух мій тривожиться у мені й серце моє жахається у мені всередині.
5 Я згадую дні давні, роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.
6 До тебе простягаю мої руки; моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.
7 Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій. Не крий обличчя твого від мене, щоб я не став, як ті, що сходять в яму.
8 Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь. Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, до тебе бо підношу мою душу.
9 Спаси мене, о Господи, від ворогів моїх, -до тебе прибігаю!
10 Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій. Хай дух твій добрий мене веде по землі рівній.
11 Живи мене, о Господи, імени твого ради, у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.
12 І в гніві твоїм знищ моїх, супротивників! І вигуби всіх гнобителів душі моєї! Бо я - слуга твій.