0:00
0:00

Розділ: 49

хору. Синів Кораха. Псалом.
2 Слухайте це, усі народи, уважайте, всі мешканці світу:
3 і люди прості, і вельможні, разом багаті й бідні.
4 Уста мої казатимуть слова мудрі і думка серця мого - розумні речі.
5 Я нахилю до притчі моє вухо, відкрию мою загадку під гусла.
6 Чого б то мусів я боятися за лихої години, коли мене оточить несправедливість тих, які на мене засідають,
7 вповають на свої достатки, і хваляться своїм багатством превеликим?
8 Таж ніхто не може викупити себе самого, не може дати Богові ціну за себе.
9 Занадто дорогий бо його душі викуп, і вистачити він ніколи не може
10 так, щоб він жив повіки й не бачив могили ніколи.
11 Бож бачить він, що мудрі умирають, однаково і дурень і безумний гинуть і свої багатства іншим залишають.
12 Могили - домівки їх повік, їхні житла від роду й до роду, хоч вони й називають країни своїми іменами.
13 Таж людина в багатстві не звікує, подібна до скотини, яка гине.
14 Така дорога тих, що нерозумно на себе покладаються, і такий кінець тих, що милуються з свого щастя.
15 Ведуть їх, як отару, до Шеолу; смерть пасе їх, і справедливі панують над ними. Скоро їхня постать зникне, - Шеол домівкою їм буде.
16 Але Бог визволить мою душу з руки Шеолу, він мене прийме до себе.
17 Не лякайсь, як хто розбагатіє, коли побільшиться пишність його дому.
18 Бо, як помре, нічого не візьме з собою; багатство його з ним не зійде.
19 Хоч він і благословляв себе за життя свого. - хвалитимуть тебе, що дбав за себе,-
20 та все ж таки він піде до роду батьків своїх, що не побачать світла вже ніколи.
21 Чоловік, що живе в багатстві нерозумно, подібний до скотини, яка гине.