0:00
0:00

Розділ: 39

хору, Ідутунові. Псалом. Давида.
2 Я мовив: Пильнуватиму мої дороги, щоб язиком не согрішити; уздечку накладу собі на рот, поки передо мною беззаконник.
3 Я занімів, замовкнув понад міру і біль мій роз'ятрився.
4 У мене в нутрі запалало моє серце ВІД думок моїх огонь зайнявся. І слово навернулось на язик мій:
5 Дай мені спізнати, Господи, кінець мій і міру днів моїх, яка вона, щоб я знав, який я тлінний.
6 Ось кілька п'ядей завдовжки зробив ти мої дні і вік мій - немов би. ніщо перед тобою; вона лиш подув, - кожна людина,
7 лише, як тінь, чоловік проходить, дарма лиш метушиться; громадить, та не знає, хто те збере;
8 Та й ось тепер, о Господи, чого я дожидаю? Моя надія в тобі!
9 Від усіх моїх переступів мене визволь, не дай мене на глум дурному.
10 Я занімів, я уст не розтуляю, бо ти вчинив це.
11 Відверни геть від мене удар твій, - від замаху руки твоєї я пропадаю.
12 Карою за провину ти направляєш людину; нищиш, неначе міль, те, що йому миле. Кожна людина - тільки подув.
13 Вислухай, Господи, мою молитву, нахили вухо до благання мого, не будь глухим на мої сльози. Бо я - приходень у тебе, як усі мої батьки - перехожий.
14 Відверни від мене твої очі, щоб я міг відідхнути перше, ніж піду, і більш мене не буде.